У 2020 році Україна виплавила близько 20,6 млн тонн сталі. У 2021 році випуск зріс майже на 4% і досяг 21,4 млн тонн [1]. У 2022 році він обвалився до 6,3 млн тонн, приблизно на 70% нижче рівня 2021 року. У 2023 році випуск залишився біля 6,0 млн тонн, у 2024 році зріс до 7,58 млн тонн, а у 2025 році трохи знизився до 7,41 млн тонн [2].
За січень–липень 2026 року підприємства виплавили 4,023 млн тонн сталі. Це на 5,6% менше, ніж роком раніше [3]. Якби такий темп зберігся до кінця року, Україна виробила б близько 6,90 млн тонн. Цей обсяг складає 32,2% від випуску 2021 року, приблизно одну тонну з кожних трьох довоєнних.
10 серпня Запоріжсталь повідомила про загиблих працівників, пошкодження енергетичних об’єктів, коксохімічного та доменного виробництва і зупинку заводу [4]. 17 серпня ArcelorMittal повідомив про загиблих і поранених, пошкодження енергетичних та доменних споруд і часткову зупинку процесів у Кривому Розі [5].
Редакційна оцінка починається з випуску 2025 року. Запоріжсталь виробила 3,212 млн тонн сталі [6], ArcelorMittal Kryvyi Rih близько 1,689 млн тонн [7], інші підприємства разом приблизно 2,51 млн тонн. У розрахунку випуск Запоріжсталі дорівнює нулю, а ArcelorMittal працює на 25%, 50% або 70% від рівня 2025 року. За центральним варіантом Україна може виробити 3,35 млн тонн за рік. Цей обсяг складає 15,7% від випуску 2021 року, тобто приблизно одну тонну з кожних шести довоєнних.
Хто зберігає виробництво
Kamet Steel у Кам’янському залишається найбільшим діючим металургійним майданчиком Metinvest на підконтрольній території. За повного завантаження завод може виробляти близько 3,2 млн тонн сталі на рік [8]. Interpipe Steel у Дніпрі продовжує електросталеплавильне виробництво для труб і залізничної продукції. Групу контролює Віктор Пінчук [9]. ArcelorMittal зберігає частину роботи після оцінки пошкоджень. Запоріжсталь зупинена.
У 2014 році карта галузі була значно ширшою. До неї входили великі заводи у Маріуполі, Алчевську, Єнакієвому, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпрі та Кам’янському [10]. Азовсталь і комбінат імені Ілліча зруйновані та окуповані. Алчевський і Єнакіївський заводи перебувають поза українською економікою. Максимальний можливий випуск галузі скоротився приблизно з 42,5 млн тонн у 2013 році до близько 8 млн тонн у 2026 році [2]. Отже, країна втратила понад чотири п’ятих колишнього виробничого масштабу.]
Люди залишаються найціннішою частиною металургії. Технолог, сталевар, енергетик, коксохімік, механік і майстер зберігають практичні знання. Креслення передає конструкцію, а щоденний досвід людей передає спосіб стабільної та безпечної роботи заводу. Європейські виробничі проєкти можуть підтримати ці професії, якщо угоди залишають українській стороні інженерію, частку власності, навчання та можливість повернути технологію після зниження ризику.
Основні металургійні підприємства
Підприємство
Власник або група
Випуск або можливість виробляти у 2013-2014 роках
Публічний статус у серпні 2026
ArcelorMittal Kryvyi Rih
ArcelorMittal
міг виробляти понад 6 млн т на рік
частина процесів зупинена після удару 17 серпня
Запоріжсталь
близько 4 млн т випуску
виробництво зупинене після удару 10 серпня
Kamet Steel, колишній ДМК
Metinvest
може виробляти близько 3,2 млн т на рік
працює
Interpipe Steel
Interpipe, група Віктора Пінчука
близько 0,9 млн т випуску
електросталь і трубне виробництво працюють
Азовсталь і ММК імені Ілліча
Metinvest
понад 7 млн т сукупного випуску
зруйновані та окуповані
Алчевський і Єнакіївський заводи
історично ISD і Metinvest
понад 4,5 млн т сукупного випуску
окуповані; поза українською економікою
Таблиця розділяє історичний масштаб і поточний публічний статус. Вона показує, що Kamet Steel та Interpipe працюють, ArcelorMittal зберігає частину виробництва, а Запоріжсталь зупинена після удару.