Україна не може знати точну безпекову, технологічну або фінансову структуру світу 2040 року. Вона може визначити спроможності, які залишаються корисними за кількох можливих майбутніх умов: стійку енергетику, диверсифіковану логістику, підготовлені проєкти, людський капітал, прозору структуру власності й виконання, довгострокове фінансування, інтеграцію до ринку ЄС, трансфер технологій та здатність зупиняти слабкі програми до того, як вони поглинуть додатковий ресурс. Горизонт 2040 потрібен, оскільки великі системи змінюються повільно. Енергетична інфраструктура, промислові майданчики, житло, освіта, прикладні дослідження, ринки капіталу та людський капітал мають цикли, що значно довші за один бюджетний рік або одну фазу війни.

1.1. Горизонт 2040 — це горизонт рішень, а не дата «після війни»

Планування відновлення легко відкласти до моменту, коли безпекова ситуація стане зрозумілішою. Такий підхід втрачає час. Рішення 2026–2028 років визначать, які активи працюватимуть у 2030-му; які компанії та регіони отримають довгострокове фінансування у 2035-му; яку частину інженерних компетенцій, інтелектуальної власності (intellectual property, IP) та людей Україна утримає до 2040 року. Війна в цій рамці є умовою планування. Економічні рішення мають працювати вже під час бойових дій. Базова політика має одночасно тримати країну в роботі сьогодні, накопичувати виробничу спроможність на середньому горизонті і не створювати боргових, демографічних або інституційних пасток, які обмежать наступний цикл. Міжнародна підтримка вже виконує функцію такої безперервності. У 2025 році Міністерство фінансів залучило 52,4 млрд доларів зовнішнього фінансування [4]. Для горизонту 2040 важливий наступний тест: дедалі більша частина партнерського ресурсу має приводити до фінансового закриття, приватного співфінансування, введених в експлуатацію активів, експорту, продуктивності та нової податкової бази.

1.2. Стартова макроекономічна рамка

У 2025 році ВВП України у поточних доларах США становив приблизно 214,2 млрд доларів [2]. Ця цифра вже перевищує поточний доларовий рівень 2021 року. Водночас індекс реального випуску, побудований на ряді Світового банку у постійних цінах, становив 79,04 при 2021=100 [3]. Дві цифри описують різні речі. ВВП у поточних доларах США включає зміни цін і валютного курсу. Індекс реального випуску показує фізичний обсяг економічної діяльності. Відновлення у поточних доларах не означає відновлення довоєнної виробничої спроможності. Сигнал 2026 року та офіційні прогнози Завершені історичні дані 2021–2025 років відокремлені від прогнозів 2026 року. У липні 2026 року МВФ знизив прогноз зростання реального ВВП України до 1,0–1,6%; прогноз Світового банку від червня становить 1,2%, а прогноз НБУ від січня — 1,8% [14][54][55]. Розбіжність між оцінками відображає швидку зміну безпекових, енергетичних і зовнішніх умов протягом року. Для відтворюваності базового розрахунку значення 2,0% збережено як технічну точку порівняння. Поточні офіційні прогнози наведено окремо; під час наступного перегляду сценарної шкали стартове припущення має бути оновлене разом з усім набором параметрів.

1.3. П’ять траєкторій: від повторних втрат до економіки високої продуктивності

Сценарій 1 — «Довга мобілізація» — нижня канонічна межа. Країна зберігає базову функціональність держави, але повторні безпекові, енергетичні, кадрові, фіскальні та управлінські шоки утримують систему близько до режиму постійного відновлення. За умовою сценарію реальний випуск повертається до рівня 2021 року лише у 2040 році. Сценарій 2 — «Опора партнерів» — стабілізація за зовнішньої підтримки. Бюджет, макроекономічне управління та критичне відновлення мають передбачувану підтримку, однак внутрішнє накопичення капіталу, доведення проєктів до результату та продуктивна зайнятість відстають. Такий стан може зберігатися як стійка довготривала рівновага. Сценарій 3 — «Архіпелаг відновлення» — референтна траєкторія. Уже існують сильні проєкти, регіони та кластери, де підтримка переходить у працюючі активи, але система лишається нерівномірною. S3 є лінією порівняння, а не твердженням про ймовірність. Сценарій 4 — «Європейський виробничий пояс» — прискорена трансформація. Успішні інвестиційні цикли стають відтворюваними у кількох регіонах; інтеграція до ЄС переходить у комерційні контракти; енергетика, логістика, фінансування, постачальники та навички працюють як єдина інвестиційна система. Сценарій 5 — «Арсенал майбутнього» — верхня траєкторія можливостей. Оборонні технології, інженерія, програмне забезпечення, сенсори, матеріали, прикладні дослідження та організаційне навчання переходять у цивільну й експортну продуктивність, а Україна утримує критичну інтелектуальну власність, інженерні функції, серійне виробництво, приватний капітал і доступ до європейського ринку.

1.4. Кількісна рамка сценаріїв

Кількісна рамка поєднує вісім систем — виробництво; послуги; публічну, оборонну й соціальну спроможність; макроекономіку та зовнішній сектор; публічні фінанси й капітал; людей і працю; втрати та відбудову; інституції — в інтегральний індекс спроможності держави [1]. Для верхніх сценаріїв глибина інтеграції до ЄС не знижується, а відбудова враховується лише тоді, коли створює введений в експлуатацію актив, послугу, продуктивність або вимірювану стійкість. Сценарій | Інтегральний індекс спроможності 2040 | ВВП-еквівалент 2030 | 2035 | 2040 S1 «Довга мобілізація» | 78,51 | ≈232 | ≈251 | ≈271 млрд дол. S2 «Опора партнерів» | 125,63 | ≈262 | ≈321 | ≈393 млрд дол. S3 «Архіпелаг відновлення» | 157,39 | ≈279 | ≈364 | ≈475 млрд дол. S4 «Європейський виробничий пояс» | 274,73 | ≈329 | ≈506 | ≈778 млрд дол. S5 «Арсенал майбутнього» | 360,94 | ≈358 | ≈598 | 1 трлн дол. верхня межа

Первинним результатом моделі є інтегральний індекс спроможності та профіль восьми складових систем. ВВП-еквівалент є спільною грошовою шкалою для порівняння сценаріїв. Він не є окремим прогнозом номінального ВВП, інфляції або курсу гривні до долара США.

1.5. Розрив формується раніше за 2040 рік

До 2030 року траєкторії вже помітно розходяться. S1 залишається біля 232 млрд доларів ВВП-еквівалент; S3 — близько 279 млрд; S4 — 329 млрд; S5 — 358 млрд. До 2035 року накопичувальний ефект значно більший: приблизно 251 млрд у S1, 364 млрд у S3, 506 млрд у S4 і 598 млрд у S5 [1]. Ключовий висновок полягає у вартості часу. Втрачені п’ять років підготовки проєктів, навичок, розвитку мереж постачальників або накопичення капіталу неможливо повністю компенсувати одним великим фінансовим пакетом наприкінці періоду.

1.6. Як країна переходить між сценаріями

S1→S2 починається з безперервності: передбачуване фінансування, енергетика, логістика, критичні послуги та швидше відновлення не дозволяють шокам накопичувати втрати швидше, ніж країна їх компенсує. S2→S3 відбувається через доведення ресурсу до результату. Більша сума підтримки сама по собі не є доказом переходу. Доказом стає послідовність: підготовлений проєкт → фінансове закриття (financial close) → додатково залучений приватний капітал → введений в експлуатацію актив → вимірюваний результат. S3→S4 потребує масштабування. Енергетика, якість підготовки проєктів, логістика, стандарти, постачальники, людський капітал та інституції мають однаково надійно працювати у кількох регіонах і секторах. S4→S5 відкривається після досягнення балансу. Технології мають переходити у ринок, інтелектуальна власність і створена вартість — залишатися в Україні, приватний капітал — брати більшу частину комерційного ризику, а людська спроможність — не відставати від фізичного капіталу.

1.7. Чотири пріоритети вже у 2026 році

Перший пріоритет — керованість ризику. Компанія несе комерційний ризик; держава знижує ризики, пов’язані з дозволами, землею, мережами, логістикою та виконанням правил; залишковий воєнно-політичний ризик має бути застрахований, гарантований або чітко розподілений між сторонами. Другий — доведення капіталу до результату. Концепція, підготовлена документація, затверджене фінансування, фінансове закриття, вибірка коштів, введення в експлуатацію та стабільна робота є різними етапами. Країна рухається до S3–S4 тоді, коли частка проєктів, що проходять повний цикл, зростає. Третій — людський капітал як головне обмеження. Безпека, житло, робота, школи, охорона здоров’я, догляд за дітьми, реабілітація та навички працюють як один пакет утримання людей і продуктивної зайнятості. Четвертий — прозорість як інвестиційна інфраструктура. Власник, публічна експозиція, приватний внесок, закупівлі, дозволи, фінансування, аудит, календар, зміни й показники роботи мають складатися в один паспорт проєкту. Там, де безпекові міркування обмежують публікацію, підзвітність переходить у захищений контур нагляду.

1.8. Робоча теза звіту

Україна може залишатися функціональною державою у довгій війні й одночасно будувати траєкторію зростання. Для цього відбудова має створювати продуктивний і стійкий капітал; міжнародна підтримка — ставати мостом до внутрішньої спроможності; оборонна спроможність — забезпечувати безпеку й відкривати технологічні переходи; прозорість — знижувати час і вартість перевірки. Головний ризик 2040 року — втрата років. Якщо країна довго фінансує лише безперервність і ремонт, S1–S2 стають стійкою рівновагою. Якщо кожен цикл підтримки дедалі частіше завершується працюючим активом, продуктивним робочим місцем, експортом, енергетичною стійкістю або зниженням інституційного ризику, відкривається S3, а потім S4. S5 потребує наступної якості — здатності перетворювати технологічні й безпекові спроможності на широке зростання продуктивності.

Джерела