Україна 2026 року менша за довоєнну економіку у реальному вимірі, але складніша за неї за набором компетенцій. Частина фізичного капіталу, територій, населення і виробничих ланцюгів втрачена або пошкоджена; частина державної, цифрової, оборонної й підприємницької спроможності стала сильнішою. Стратегічний аналіз має тримати обидві сторони одночасно. Цей розділ використовує однакову логіку для всіх систем: база 2021 року → що збережено або відновлено → що набуто під час війни → що втрачено чи послаблено → що поки не конвертовано → сигнал 2026 року → значення для 2040-го.

2.1. Цілісна система: держава витримала шок, економіка ще не повернула довоєнний обсяг

У 2021 році ВВП України у поточних доларах становив близько 199,8 млрд доларів [2]. У 2022 році реальний випуск різко скоротився. До 2025 року поточний доларовий ВВП зріс до приблизно 214,2 млрд доларів [2], але індекс реального випуску за постійними цінами становив лише 79,04 при 2021=100 [3]. Ці дві цифри описують різні речі. Поточна доларова вартість уже перевищує 2021 рік. Фізичний обсяг економіки залишається приблизно на п’яту частину нижчим. Номінальне відновлення не можна використовувати як доказ повного повернення продуктивної спроможності. Під час війни держава створила масштабну фінансову систему безперервності. У 2025 році зовнішнє фінансування державного бюджету становило 52,4 млрд доларів [4]. Воно підтримало базові державні та соціальні функції в умовах, коли значна частина внутрішнього ресурсу працювала на оборону. Невирішений перехід лежить між станами «держава профінансована» і «економіка самостійно відтворює капітал». Зовнішня підтримка може довго зберігати стабільність. Перехід до вищої траєкторії починається, коли разом із підтримкою зростають приватні інвестиції, експорт, продуктивність, внутрішнє довгострокове фінансування та податкова спроможність.

2.2. Виробництво: втрачено масштаб, збережено складність і набуто воєнну інженерію

Сталь є грубим, але фізично зрозумілим індикатором втрати матеріальної бази. У 2021 році Україна виробила близько 21,4 млн тонн сирої сталі; у 2025 році — близько 7,41 млн тонн [6]. Це падіння не означає зникнення промислової компетенції. На контрольованій території збереглися великі виробничі активи, ремонтні команди, інженерні школи, машинобудування, харчова переробка, видобувні галузі, виробництво будівельних матеріалів, логістика та культура роботи зі складним обладнанням. Війна додала інший шар: безпілотні системи, сенсори, оптика, зв’язок, програмне забезпечення, машинний зір, розподілена енергетика, польовий ремонт, швидке прототипування та короткий цикл зворотного зв’язку між користувачем і виробником. Це нова спроможність, яка може працювати далеко за межами оборонного ринку. Слабке місце — перехід від технічної спроможності до профінансованого серійного випуску. Публічні оцінки оборонно-промислової спроможності у десятки мільярдів доларів не дорівнюють фактичному виробництву. Для економічного результату потрібні профінансовані замовлення, серійні поставки, внутрішня додана вартість, збережена інтелектуальна власність, сервіс та вихід на експортні й цивільні ринки.

2.3. Сервіси, МСП і транзакційна економіка

У 2021 році послуги створювали понад половину широкої структури економіки [7]. Під час війни торгівля, логістика, фінанси, телекомунікації, інформаційні технології, професійні послуги та малий і середній бізнес стали головним механізмом щоденної адаптації. Україна набула високої видимості транзакцій: цифрові платежі, електронна фіскалізація, онлайн-банкінг, цифрові державні послуги, системи закупівель та дистанційні бізнес-процеси. Ця інфраструктура зменшує операційну вартість і створює основу для швидкої перевірки. Видимість сама по собі не гарантує продуктивності або формалізації. Наступний крок — перетворити цифрову зручність на нижчі транзакційні витрати, кращий доступ до капіталу, формальну зайнятість, експорт послуг та вищу внутрішню додану вартість. Сервісна економіка має окремий методологічний ризик: її частка може зростати, коли матеріальне виробництво скорочується. S4–S5 потребують одночасного зростання продуктивних послуг і виробничих систем, які ці послуги підтримують.

2.4. Публічна, оборонна і соціальна спроможність

За даними Світового банку та Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute, SIPRI), військові видатки становили близько 3,4% ВВП у 2021 році і близько 34,5% у 2024 році [8]. За три роки змінилася не окрема бюджетна стаття, а вся архітектура державного ресурсу. Війна створила компетенцію швидких закупівель, оборонного замовлення, аварійної логістики, цифрової координації, відновлення інфраструктури, міжнародної бюджетної координації та місцевої стійкості. Їхня довгострокова цінність залежить від того, чи перейдуть вони у професійні закупівлі, цивільний захист, ветеранську інтеграцію, охорону здоров’я, освіту, прикладні інновації та виконання проєктів. Ціна режиму також велика. Постійна мобілізація конкурує з цивільними інвестиціями, а руйнування житла, шкіл, лікарень, комунальної та місцевої інфраструктури знижує здатність регіонів утримувати людей. Соціальна політика у сценарії 2040 має вимірювати функціональне повернення людини до повноцінного життя: здоров’я, навчання, роботу, житло, реабілітацію та професійну траєкторію.

2.5. Макроекономіка, зовнішній сектор і капітал

Україна зберегла працездатну грошово-кредитну, банківську, бюджетну та платіжну архітектуру. Після падіння 2022 року реальне зростання повернулося. Це одна з головних передумов для будь-якого сценарію вище S1. Зовнішня структура водночас стала напруженішою. Дефіцит поточного рахунку у 2025 році становив близько 33,4 млрд доларів у поточній базі НБУ [5]. Оборонний імпорт, енергетичне обладнання, матеріали для відбудови, слабша експортна спроможність та інвестиційні товари одночасно збільшують зовнішню потребу. Дефіцит сам по собі не є достатнім діагнозом. Імпорт обладнання може погіршити баланс сьогодні та підвищити продуктивність завтра. Для оцінки потрібно бачити склад імпорту, джерело фінансування і майбутній грошовий потік. Наприкінці 2025 року державний та гарантований державою борг становив близько 213,3 млрд доларів [9]. Це спостережуване абсолютне значення за методологією Міністерства фінансів. У прогнозах МВФ у визначенні сектору загального державного управління використовується інша дефініція, тому ці ряди не зшиваються без окремого методологічного мосту. Україна також отримала ширший набір фінансових інструментів: гранти, пільгові кредити, гарантії, страхування воєнного ризику, змішане фінансування (blended finance), багатосторонні проєктні інструменти та Механізм ЄС для України (Ukraine Facility). Це вже інфраструктура S2→S3. Вона стає інфраструктурою S4 тоді, коли одиниця публічного ризику залучає додатковий приватний капітал і завершується працюючим активом.

2.6. Люди: найдефіцитніший ресурс не має однієї коректної цифри

Світовий банк оцінює населення України у 2021 році приблизно у 44,3 млн осіб [10]. Після 2022 року міграція, окупація, смертність, мобілізація, поранення, навантаження догляду та переривання освіти одночасно скоротили ефективну пропозицію праці й ускладнили саме вимірювання. Звіт не використовує одну «точну чисельність населення України у 2026 році» без визначення. Показник населення Світового банку, звичайне місце проживання, державні реєстри, кількість людей на підконтрольній уряду території, тимчасовий захист за кордоном і перетини кордону описують різні об’єкти. Для політики потрібен коридор оцінок і функціональні підрахунки: хто реально живе у громаді; працює; навчається; може повернутися; має критичні навички; потребує реабілітації; може бути включений у продуктивну зайнятість. Економічна стратегія повернення починається з роботи та якості життя. Безпека, житло, дохід, школа, медицина, догляд за дітьми, професійне визнання, підприємництво та соціальна інтеграція формують один пакет. Простий числовий орієнтир на масове повернення сам по собі не створює продуктивної пропозиції праці. Людська спроможність є обов’язковою умовою для S4–S5. Якщо капітал, відбудова та оборонна промисловість зростають швидше, ніж навички, здоров’я, зайнятість та утримання людей, частина активів залишиться недовантаженою або найцінніші функції перемістяться за кордон.

2.7. Втрати і відбудова: потреба не дорівнює інвестиції

П’ята швидка оцінка збитків і потреб (Fifth Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA5) станом на кінець 2025 року оцінює прямі фізичні пошкодження приблизно у 195,1 млрд доларів, економічні й соціальні втрати — близько 666,7 млрд, а потреби у відбудові та відновленні — приблизно 587,7 млрд [11]. Ці категорії мають різну природу і не складаються в один «рахунок війни». Прямі пошкодження описують знищені або пошкоджені активи. Економічні й соціальні втрати описують накопичений недоотриманий потік. Потреби відновлення оцінюють майбутній ресурс для відбудови та відновлення. Змішування цих понять завищує або викривляє аналіз. Для сценарію важливе доведення потреби до результату: потреба → підготовлений проєкт → дозволи, земля та проєктування → закупівля → фінансування → будівництво → введення в експлуатацію → стабільна робота → вимірюваний результат для послуги або продуктивності. Тому в сценарній моделі відбудова створює позитивний ефект лише після переходу до стабільної роботи активу та вимірюваного результату. Стійкість також створює економічний результат через уникнені втрати. Розподілена енергетика, резервні логістичні маршрути, модульне виробництво, захищені вузли та географічна диверсифікація мають цінність навіть тоді, коли не збільшують випуск у перший день.

2.8. Інституції, власність і тіньова економіка

У 2021 році інтегральна оцінка рівня тіньової економіки Мінекономіки становила близько 32% офіційного ВВП [12]. Це методологічний індикатор, а не «другий неврахований ВВП». Неформальну зайнятість, податкові розриви, незаконні ринки, корупційні ризики та коригування національних рахунків не можна додавати один до одного. Під час війни цифрові платежі, закупівлі, фіскальні дані, реєстри та партнерський нагляд зробили значну частину транзакцій видимішою. Міжнародна антикорупційна організація «Трансперенсі Інтернешнл» (Transparency International) оцінює Україну в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) 2025 року на 36 зі 100 [13]. CPI є індексом сприйняття і не вимірює суму втрачених грошей. Економічна цінність прозорості проявляється у часі, потрібному для перевірки власника, дозволу, контракту, гарантії, закупівлі, аудиту, спору і стану активу. Прозорість має економічну цінність тоді, коли скорочує час перевірки, підвищує конкуренцію і знижує премію за ризик.

2.9. Що Україна вже набула під час війни

Перше набуття — безперервність роботи держави під надзвичайним навантаженням: макрофінансова координація, партнерська бюджетна підтримка, цифрові послуги, безперервність банківської системи, аварійна логістика та місцева самоорганізація. Друге — швидкість інженерної розробки. Оборонні та подвійного призначення команди навчилися скорочувати цикл від задачі до прототипу, працювати з масовим зворотним зв’язком і модернізувати продукт у реальному середовищі. Третє — нова якість зв’язку з Європою. Торгівля, логістика, регуляторна інтеграція, Механізм ЄС для України (Ukraine Facility), гарантії та проєктні інструменти створюють зовнішній контур модернізації. Четверте — велика мережа українців за кордоном. Вона є одночасно демографічною втратою і потенційним активом через капітал, знання, контакти, підприємництво та повернення.

2.10. Що ще не конвертовано

Оборонна виробнича спроможність ще не дорівнює стабільному серійному випуску. Потреба у відбудові ще не є інвестиційним портфелем. Зовнішня підтримка ще не є внутрішнім накопиченням капіталу. Цифрова видимість ще не гарантує низької вартості ведення бізнесу. Мережа українців за кордоном ще не означає повернення людей і капіталу. Ці переходи утворюють головну економічну програму 2026–2040: спроможність→контракт→серійний випуск; потреба→підготовлений проєкт→фінансове закриття→працюючий актив; гарантія→додатково залучений приватний капітал; цифровий запис→швидша перевірка; зв’язок із громадянами за кордоном→робота/інвестиція/повернення. Якщо перетворення ресурсу на спроможність відбувається повільно, Україна може довго залишатися у S2. Якщо цей процес стає відтворюваним, країна переходить у S3. S4 починається з масштабу, S5 — зі здатності системно створювати технології та високу продуктивність.

Джерела