У першому півріччі сільське господарство виробило на 1,6% менше, ніж роком раніше. Основний спад припав на рослинництво, його випуск скоротився на 13,3%. Тваринництво зросло лише на 0,5% [1]. Його обсяг залишився майже на рівні минулого року. Тому найбільша потреба у сховищах, переробці та оборотних грошах виникла саме у рослинництві.
На початку серпня експорт зерна через Чорне море впав приблизно на 75% проти звичного темпу. Це означає, що морем ішла лише близько чверті звичайного обсягу. За нормальних умов через море проходять дев’ять із кожних десяти тонн українського зернового експорту [2]. Тому додаткове навантаження перейшло на залізницю, Дунай, західні переходи й внутрішні склади.
Новий маршрут через Молдову може додати до 4,5 млн тонн на рік, приблизно десяту частину українського зернового експорту [3]. Це помітний резерв. Морський шлях і далі забезпечує основний обсяг експорту.
Зерно затримується між полем і портом
Коли морем ішла лише близько чверті звичайного обсягу, більше зерна залишалося на складах і тиснуло на ціну біля господарства. Залізниця, Дунай, західні переходи та маршрут через Молдову прийняли частину вантажу, проте морський шлях зберіг головну роль.
Заповнений склад збільшує потребу фермера в оборотних коштах. Кредит під підтверджений запас дає час до наступної поставки, а страхування покриває фізичне пошкодження складу. Ціна зерна й витрати на маршрут залишаються головними змінними доходу.
Частина зерна переходить у борошно, білкові інгредієнти, спеціальні олії, корми, біогаз і готові продукти. Така переробка скорочує вагу вантажу відносно його вартості та формує додатковий попит на енергію, обладнання й лабораторії всередині країни.