Роздрібна торгівля у першому півріччі 2026 року продала фізично на 9,0% більше товарів, ніж за той самий період 2025-го. Гуртова торгівля зросла на 1,3%. Різниця у темпі показує активніше відновлення покупок домогосподарств і стриманіший рух великих партій між виробниками, імпортерами та магазинами. [1]
У 2024 році підприємства торгівлі й ремонту автотранспорту мали 6,536 трлн грн обороту. Їхня додана вартість становила близько 1,021 трлн грн. Отже, з кожних 100 грн продажів приблизно 16 грн припадали на структурну додану вартість підприємств. Цей розрахунок описує статистичне співвідношення. Прибутковість магазину потребує окремих даних про витрати й прибуток. [2]
Причина розриву лежить у природі торгівлі. Супермаркет отримує товар від виробника або постачальника і продає його покупцю. Повна ціна проходить через касу. Частина цієї суми вже містить зерно, молоко, упаковку, імпорт, пальне та роботу заводу. Внесок магазину виникає з закупівлі асортименту, зберігання, викладки, інформації, обслуговування та ризику непроданого запасу.
Війна додає до кожного кошика витрати, яких покупець майже не бачить. Мережа розміщує запаси у кількох областях, підтримує генератори, змінює маршрути та ремонтує пошкоджені об’єкти. Малий магазин купує меншими партіями й має слабшу переговорну позицію. Коли логістичний центр випадає з мережі, товар прямує довшим шляхом, а оборотні гроші залишаються у дорозі.
За перші шість місяців 2026 року офіційні розрахунки через РРО та програмні РРО зросли на 18,3% у гривнях. Номінальний приріст включає більші фізичні продажі, зміну цін, ширше використання фіскальних пристроїв і зміну структури покупок. Понад 5,3 млрд чеків дають державі великий масив операційних даних, хоча самі чеки не вимірюють продуктивність або рівень тіньової економіки. [3]
Для покупця якість торгівлі вимірюється наявністю товару, ціною та часом. Для виробника — швидкістю оплати, передбачуваним замовленням і доступом до полиці. Для міста — кількістю робочих місць, орендою та податками. Під час воєнного шоку ці показники розходяться: магазин може зберегти продаж, використавши дорожчий маршрут і більший запас.
Практичний коридор складається з прозорого обліку товарних запасів, коротшої оплати постачальнику та резервного плану для кожного великого розподільчого вузла. Вартість резерву несуть мережа, власник складу, страховик і банк. Публічна участь має форму кредитної гарантії, спільної інфраструктури або компенсації за конкретний результат. За 12–24 місяці результат можна перевірити через дні запасу, час від замовлення до полиці та частку втрат після ударів.
Високий оборот робить торгівлю помітною. Її економічна сила виникає з іншого: скільки української праці, логістики, програмного забезпечення й капіталу додається до товару до моменту покупки. Саме цей внесок підтримує доходи людей і формує податки без повторного рахування вартості, створеної на заводі чи фермі.