У червні парламент збільшив ресурс сектору безпеки й оборони до 4,367 трлн грн. Це майже у п’ятнадцять разів більше за весь бюджет освіти й науки у 298,8 млрд грн та майже у сімнадцять разів більше за 258,6 млрд грн, передбачені на охорону здоров’я. Порівняння показує структуру воєнного пріоритету, а не суспільну цінність окремої гривні. Кожна система виконує іншу функцію і має власний результат. [1][2][3]
У 2024 році публічне управління, оборона й обов’язкове соціальне страхування сформували 23,27% валової доданої вартості України. Приблизно кожна четверта гривня доданої вартості за видами діяльності виникла у цьому великому блоці. Частина неринкових послуг оцінюється через витрати на людей, матеріали та використання активів, оскільки для оборони, суду або базової адміністративної функції немає звичайної ринкової ціни. [4][5]
Така частка є наслідком війни, бюджетної мобілізації та скорочення частини приватного випуску. Вона не перетворює державу на звичайну компанію з виручкою. Публічна економіка одночасно закуповує, перерозподіляє доходи, утримує мережі, регулює ринки, захищає територію й створює послуги, які громадянин отримує без прямої оплати в момент використання.
Від коштів до виконаної функції
Ланцюг однієї бюджетної гривні довший за касовий платіж. Спочатку парламент визначає призначення. Розпорядник бере зобов’язання. Казначейство проводить оплату. Установа отримує людей, пальне, ліки, обладнання або цифрову систему. Після цього виникає дія: урок, операція, виплата, ремонт, перевірка чи оборонна спроможність. Ефект для людини або держави з’являється останнім.
Саме на останньому переході публічні дані найслабші. Бюджет швидко повідомляє суму, закупівельна система — договір, відомство — кількість учасників. Значно рідше публікуються години безпечного навчання, час очікування на лікування, частка завершених адміністративних справ, тривалість зайнятості після ветеранської програми або строк повернення пошкодженої установи до роботи.
Міжнародна підтримка зберігає цей ланцюг під час війни. Проєкт PEACE відшкодовує допустимі публічні видатки та допомагає державі продовжувати виплати й базові послуги. Джерело фінансування і створена в Україні функція залишаються різними об’єктами: донорський ресурс підтримує роботу українських учителів, медиків, службовців та соціальних систем. [6]
Спільна логіка для різних систем
Практичний коридор на найближчі дванадцять місяців складається з короткого паспорта для кожної великої програми. Він містить суму, відповідальну установу, кількість людей або об’єктів, норматив часу, територіальне охоплення, витрати на одну завершену дію та показник людського результату. Для закритих оборонних даних публікується агрегований рівень, а повна перевірка залишається у захищеному аудиті.
Такий підхід створює спільну логіку відповідальності для армії, школи й лікарні: ресурс переходить у спроможність, спроможність — у виконану функцію, функція — у перевірений результат. Довіра виникає там, де читач бачить усі доступні переходи й межі секретності.