За перше півріччя 2026 року загальний фонд місцевих бюджетів отримав 287,7 млрд грн. Це на 41,9 млрд грн більше, ніж за той самий період 2025 року. Отже, торішня база становила приблизно 245,8 млрд грн; це редакційний розрахунок за оприлюдненою різницею. Зростання дорівнює близько 17%. [1]
Податок на доходи фізичних осіб дав 166,2 млрд грн, майже шість гривень із кожних десяти гривень надходжень загального фонду. Єдиний податок приніс 42,1 млрд грн, плата за землю — 24 млрд грн, акциз — 20,6 млрд грн, податок на прибуток приватних підприємств — 17,4 млрд грн. Структура прямо з’єднує місцеву спроможність із формальною працею, підприємництвом, землею та споживанням. [1]
Воєнна географія робить цей зв’язок нерівним. Працівник може жити в одній громаді, працювати дистанційно на компанію з іншою податковою адресою, а його діти користуються школою та медициною за місцем фактичного проживання. Переміщення населення змінює попит на послуги швидше, ніж податкові правила й мережа установ.
У 2025 році місцеві бюджети витратили 808,7 млрд грн, із них 326,8 млрд грн пішли на освіту. Це приблизно 41% усіх місцевих видатків. Зарплати, енергія, харчування, перевезення, ремонти й укриття створюють різні компоненти цієї суми. Освітній результат видно у доступі та навчальному часі. [2]
Чому одна гривня коштує по-різному
Громада біля фронту має дорожчу одиницю послуги. Резервне живлення, евакуаційний транспорт, пошкоджені мережі, менша щільність населення й ризик для персоналу підвищують витрати. Громада, яка прийняла багато внутрішньо переміщених людей, отримує додатковий попит на школи, житло, соціальні служби й транспорт.
Рейтинг за доходом на одного зареєстрованого мешканця часто вводить в оману. Коректне порівняння додає фактичне населення, денну присутність, площу, відстані, кількість переміщених людей, прифронтовий статус і перелік переданих функцій. Кожен знаменник змінює інтерпретацію.
Стандарт послуги замість рейтингу доходів
Фінансовий коридор для 2027 року може спиратися на формулу базового стандарту. Для кожної делегованої послуги визначається гарантована місткість, максимальний час доступу, поправка на безпеку й фактичне населення. Вирівнювальний трансферт покриває різницю між нормативною потребою та реалістичною власною базою.
Другий елемент — проєктна спроможність. Наявність грошей ще не створює укриття або лікарню. Громаді потрібні земельна готовність, проєкт, кошторис, закупівля, технічний нагляд і майбутні витрати на утримання. Публічний календар цих стадій показує, чому одні проєкти переходять до будівництва, а інші роками залишаються заявками.
Місцевий бюджет є найближчою до людини картою відповідальності. Його сила зростає, коли гривні пов’язані з реальною кількістю користувачів, часом доступу й безперервністю. Такий запис також дозволяє державі та партнерам спрямовувати допомогу туди, де розрив між потребою і податковою базою найбільший.