У 2026 році понад 2 600 фахівців із супроводу працюють у громадах і понад 440 — у закладах охорони здоров’я. Разом це більш як 3 тис. Людей, які допомагають ветеранам і родинам пройти між документами, лікуванням, реабілітацією, соціальними програмами та працею. Набір триває, із пріоритетом для прифронтових територій. [1]
Мережа зросла порівняно з 2025 роком, коли працювали 2 323 фахівці у 1 114 громадах і 329 у медичних закладах. Зміна показує розширення кадрової спроможності. Вона ще не дає кількості унікальних людей, які завершили маршрут, працевлаштувалися або зберегли роботу. [2]
На початку лютого під супроводом перебували майже 140 тис. Ветеранів та членів їхніх сімей. До групи високого ризику віднесли 8 283 людини. Понад 7 300 уже отримали конкретну підтримку, від медичного направлення до ліків, харчування, резервного живлення й тимчасового проживання. Цей кризовий механізм показує цінність раннього виявлення потреби. [3]
Одна людина між кількома системами
Повернення до цивільного життя рідко складається з однієї послуги. Людина може одночасно лікувати травму, оформлювати статус, змінювати житло, відновлювати документи, оцінювати навички й шукати роботу. Якщо кожне відомство бачить лише власне звернення, ветеран стає координатором складної державної системи.
Фахівець із супроводу зменшує цю координаційну вартість. Сильна модель має обмежене навантаження, доступ до актуального каталогу послуг, право передавати справу між системами та фіксований строк відповіді. Якість видно у частці вирішених питань, повторних зверненнях і оцінці людини після завершення випадку.
Результат через шість і дванадцять місяців
Працевлаштування потребує окремого маршруту. Роботодавець оцінює компетенції, режим роботи, доступність простору й можливість адаптації. Держава може фінансувати перенавчання, адаптацію робочого місця або перехідний період. Стабільний результат вимірюється зайнятістю через шість і дванадцять місяців, доходом і відповідністю роботи вибору людини.
Підприємництво є іншим варіантом. Грант створює стартовий ресурс, життєздатність бізнесу видно у продажах, сплачених податках, робочих місцях і роботі через два роки. Дані програм зайнятості, грантів та супроводу потребують знеособленого зв’язку, щоб одна людина не рахувалася як кілька незалежних результатів.
На наступний рік реалістичний коридор містить п’ять параметрів: максимальне навантаження на одного фахівця; час до першого контакту; частку випадків із погодженим індивідуальним планом; зайнятість через шість місяців; частку людей, які повернулися по ту саму невирішену проблему. Вартість системи можна порівнювати з уникненими повторними зверненнями й довшим періодом праці.
Ветеранська політика зміцнює економіку, коли повертає людині керованість власного життя. Повага проявляється у виборі маршруту, точній інформації й передбачуваних строках. Держава отримує досвід, який буде потрібен мільйонам родин упродовж наступного десятиліття.