Гарантія створює умовний відповідальність. Якщо гарантована подія не настає, бюджет або гарант не здійснює виплату. Якщо настає — потенційне зобов’язання стає фактичним платежем. Тому номінал гарантії, резерв під ризик і гроші звернення є трьома різними величинами.
Політичне та воєнне страхування переводить частину некомерційного ризику у визначені умови: перелік подій, строк, франшизу, ліміт і процедуру вимоги. Це може подовжити строк капіталу, але не усуває комерційний ризик слабкого проєкту.
Світовий банк груп після 2022 року поєднував IBRD/IDA кредитування, партнер гарантії, донор грантові кошти, змішане фінансування IFC та MIGA гарантії [1]. Комбінація інструментів є структура фінансування, а не набір сум, які можна додавати без послідовність.
URTF показує каталітичний логіка. Станом на березень 2026 року фонд мобілізував приблизно 2,8 млрд доларів внесків донорів, запрограмував близько 2,6 млрд грантів і виплатив близько 1,8 млрд. Світовий банк також пов’язував механізм із приблизно 7,3 млрд доларів додаткового фінансування, включаючи близько 3,2 млрд приватного капіталу [2]. Остання величина не є грантовою виплатою.
Державна гарантія має ціну навіть без гроші звернення. Вона використовує фіскальну ризик спроможність і може змінити поведінку кредитора. Якщо гарантія комісія не відображає ризик або немає ліміту портфеля, прихований субсидійний елемент зростає.
Для приватного проєкту головним тестом є додатковість: чи відбувся б він без гарантії, чи став довшим і більшим, чи лише замінив дешевшим публічним ризиком фінансування, яке вже було доступне. Додатковість не можна довести самим фактом укладення договору.
КАРТКА ГАРАНТІЇ