Шкода оцінює фізично знищені або пошкоджені активи за визначеною методикою. Втрати описують потоки втраченого доходу, виробництва або додаткових витрат. Потреби включають ресурс, необхідний для відновлення, реконструкції та модернізації протягом горизонту [1].
Потреби не слід віднімати від «усієї допомоги», щоб отримати фінансовий розрив. Частина допомоги фінансує бюджетну безперервність, гуманітарні операції або макростабілізацію; частина проєктного фінансування вже може бути відображена у кількох інституційних ланках.
Арифметичне ділення 587,7 млрд доларів на десять років дає близько 58,8 млрд на рік, але це не прогноз залучення коштів [2]. Реальна спроможність залежить від проєктування, землі, дозволів, закупівель, кадрів, співфінансування, імпортної спроможності й безпеки.
Готовий інвестиційний проєкт має мати функціональну потребу, власника активу, технічне рішення, капітальних та операційних видатків, графік, план закупівель, екологічні та соціальні гарантії, джерело фінансування, валютний ризик та результат. Загальна галузева рамка не замінює цієї картки.
Відбудова також не повинна відновлювати кожний довоєнний актив один до одного. Демографія, технологія, логістика й енергетичний ризик змінили оптимальну мережу. Частина потреб — це модернізація та підвищення стійкості, а не повернення до попереднього стану.
Приватний капітал піде туди, де є платоспроможний грошовий потік або надійна компенсаційна модель. Соціальні активи й мережі природних монополій потребують публічного фінансування, тарифної реформи, гарантії або змішане фінансування. Один інструмент не підходить для всіх секторів.
Етапи готовності проєкту
потребу визначено → задум → обґрунтування → проєктування → дозволи й земля → структура фінансування → закупівлі → будівництво → введення в експлуатацію → результат послуги. Публічний портфель має показувати стадію підготовки та номінальну вартість.