Розрив політики (політика розривів) у VAT-розрив логіці показує частину потенційної виручки, втраченої через дизайн системи, а не через недотримання правил [1]. Це не означає, що вся пільга є неефективною: держава може свідомо підтримувати соціальну групу, сектор або інвестиційну поведінку.
Проблема виникає, коли пільга не має контрфактичний сценарій. Якщо інвестиція або виробництво відбулися б без неї, бюджет відмовився від доходу без додаткового результату. Якщо пільга змінила місце, строк або масштаб інвестиції, виникає додатковість.
Пільга може бути горизонтальною або вибірковою. Горизонтальна амортизаційна норма доступна всім прийнятний інвесторам. Вибірковий режим створює ризик лобіювання, складного доступу та нерівний лікування. Прозорість бенефіціарів особливо важлива для індивідуальних рішень.
Податковий стимул не усуває основних бар’єрів капіталу: воєнний ризик, суд, інфраструктуру, попит, валюту й кадри. Надмірна ставка компенсації може створювати арбітраж, але не життєздатний проєкт ланцюг.
Напрям «фінанси й інвестиції» має щороку публікувати інвентаризація: правовий підстава, податок, механізм, прийнятну основу, категорію бенефіціара, дати початку й завершення, оцінені постійні витрати, поведінкову оцінку, результат для інвестицій, робочих місць та експорту, а також перекриття з грантовими коштами або гарантіями, огляд рішення.
SUNSET правило
Кожна пільга повинна мати дату перегляду. Продовження потребує доказу, що суспільний результат перевищує фіскальну вартість і що дешевший інструмент не дає того самого ефекту.