Житлова одиниця може бути активом, місцем проживання, предметом оренди, заставою, об’єктом допомоги й частиною комунальної мережі. Вартість зруйнованого активу не дорівнює витратам домогосподарства або вартості його відновлення за новими стандартами.
Уражений домогосподарств не обов’язково втратило житло повністю. Пошкодження може бути частковим, будинок може залишатися непридатним через мережі або безпеку, а сім’я — проживати в іншому місці. Для планування потрібні шкода стан, придатність для проживання, строк володіння і фактичні дані фактичного заселення.
Власник і орендар несуть різні ризики. Власник може втратити актив і заборгованість за кредитом; орендар — доступ до житла й депозит. ВПО часто стикаються з високою орендою у приймаючій громаді, тоді як пошкоджене житло залишається в іншому регіоні.
Доступність вимірюється витрати на житло відносно наявного доходу, але витрати ширші за орендну плату: комунальні послуги, енергія, ремонт, транспорт до роботи й школи, страхування та обладнання безпеки. Для власного житла потрібен окремий умовнийрента та обслуговування контур.
Відбудова одного квадратного метра не гарантує відновлення домогосподарства. Потрібні документи власності, доступна інфраструктура, робота, школа, медицина й безпечна громада. Нова квартира без місцевого засоби до існування може залишатися порожньою.
Регіональний ринок житла став частиною праця узгодження. Роботодавець може мати вакансію, але працівник не переїде без доступної оренди. Житлова допомога, службове житло, транспорт або переїзд грантові кошти можуть бути інструментами ринку праці, а також соціальної політики.
КАРТКА ЖИТЛОВОГО СТАНУ