Перший пріоритет — безпека. Людина не повертається до житла, школи або роботи лише через фінансовий стимул, якщо існує неприйнятний фізичний ризик. Безпека включає захист, укриття, медичну готовність, енергетичну стійкість і зрозумілий ризик комунікація.
Другий — житло й місцева інфраструктура. Компенсація має бути пов’язана з придатність для проживання, комунальними мережами, транспортом і засоби до існування. Програма, що рахує видані сертифікати без введеного житла й фактичного проживання, вимірює проміжну стадію.
Третій — догляд. Дитсадок, догляд за старшими й підтримка людей з інвалідністю прямо впливають на праця участь інших членів домогосподарства. Unpaid допомога є економічним ресурсом, але не з’являється в зарплатній статистиці.
Четвертий — здоров’я й реабілітація. Потрібен маршрут від первинної допомоги до спеціалізованого лікування, психічного здоров’я, протезування, професійної реабілітації й адаптації робочого місця. Кінцевий KPI — функціональний результат і якість життя.
Шостий — участь і гідна праця. Політика повинна зменшувати бар’єри за статтю, віком, інвалідністю, ветеранським статусом, місцем проживання та навантаження на систему допомоги. Вона не може примушувати до участі людей, які потребують лікування або догляду.
Сьомий — повернення й зв’язок із діаспорою. Повернення має бути добровільним і докази-заснований. Для тих, хто не повертається одразу, потрібні дистанційна робота, навчання, інвестиції, податкове резидентство й професійні мережі без подвійного рахунку.
Восьмий — активне довголіття. Старші люди є також одержувачами пенсій. За бажання й можливості вони можуть працювати, навчати, доглядати й брати участь у громаді. Політика має підтримувати здоров’я й доступність, а не штучно приховувати старіння.
Перевірка політики
Чи визначено групу й бар’єр? Чи є базовий рівень? Чи відповідає інструмент причині? Чи враховано домогосподарство? Чи виміряно охоплення, якість, результат і довговічність? Чи є захист даних і право відмовитися? Якщо ні, велика кількість виплат не доводить успіх.