Найважливіше обмеження: Україна поки не має єдиного перевіреного базового рівня фактичних витрат на психічне здоров’я у 2026 році. Державний бюджет, Програма медичних гарантій, місцеві програми, донорські виплати, роботодавці, страхування, приватні клініки та витрати домогосподарств можуть фінансувати одну й ту саму систему. Без усунення дублювання неможливо коректно сказати, що «бракує» певної частки ВВП.
Тому ця стаття розділяє два об’єкти. Цільова частка ВВП показує, скільки ресурсів потрібно мобілізувати за певного рівня охоплення. Фінансовий розрив — це різниця між цільовим конвертом і перевіреними витратами без подвійного рахунку. Перший показник можна моделювати вже зараз; другий потребує повного обліку витрат.
Потребу оцінено ступенево. Оцінка ВООЗ у 9,6 млн людей описує осіб під ризиком або людей із психічним станом, а не кількість підтверджених діагнозів [2]. Окрема модель оцінює до 15 млн людей, яким може знадобитися психосоціальна підтримка, близько 4 млн — формальне психологічне лікування, а 3–4 млн — психіатрична допомога або медикаменти. Ці групи частково перетинаються, тому їх не можна складати.
«Довга мобілізація» · Фрагментована відповідь. Частка витрат зростає від 0,4% ВВП у 2026 році до 0,7% у 2036 році. Модельне охоплення збільшується приблизно з 1,5 млн до 2,2 млн людей на рік. Допомога залишається вузькою, спеціалісти перевантажені, а профілактика, сімейні маршрути й підтримка громади не набувають національного масштабу. Це сценарій обмеженої спроможності, а не рекомендований норматив.
«Опора партнерів» · Цільова підтримка. Частка зростає з 1,2% ВВП у 2026 році до 1,6% у 2036 році. Модельне охоплення — приблизно 6–9 млн людей на рік на різних рівнях інтенсивності. Пріоритет отримують ветерани й родини, тяжкі та середньотяжкі стани, ВПО, діти, прифронтові громади, люди після поранення, полону або втрати близьких. Цей сценарій має бути центральним для середньострокового бюджетування, але лише разом із кадровими контрольними умовами, акредитацією, супервізію та моніторинг результатів.
«Архіпелаг відновлення» · Інтегрована система. Частка становить 3,0% ВВП у 2026 році й зростає до 3,5% у 2036 році. Модельне охоплення — приблизно 12–15,5 млн людей на рік через поєднання психологічної грамотності, взаємопідтримки, первинної допомоги, коротких втручань, психотерапії, психіатрії, кризових команд і довгострокового супроводу випадку. Це верхній сценарій, у якому головним обмеженням стають не гроші, а швидкість підготовки кадрів і здатність системи зберігати якість.
Попередні оцінки існують у двох версіях даних. Узагальнювальний текст наводить 1–2% ВВП для основних послуг зі стабільним фінансуванням і 2–3% для ступеневої допомоги з майже загальним охопленням. Детальна таблиця задає 1,2–1,6% для сценарію «Опора партнерів» та 3,0–3,5% для сценарію «Архіпелаг відновлення». У цій статті використано детальну таблицю як рамку планування з високою інтенсивністю; ширші діапазони подано як діапазон чутливості. Перед публікацією сценарії потрібно перерахувати на єдиній траєкторії ВВП і з однаковим пакетом послуг.
Доларові значення у первинному матеріалі також є ілюстративними. Для 2026 року наведено приблизно 0,4 млрд доларів для сценарію «Довга мобілізація», 1,2 млрд для сценарію «Опора партнерів» і 3,0 млрд для сценарію «Архіпелаг відновлення»; для 2036 року — 0,9, 2,0 і 4,5 млрд доларів відповідно. Ці суми побудовано на спрощених припущеннях про номінальний ВВП, тому їх не можна напряму використовувати як бюджет України. Правильна послідовність така: макроекономічна траєкторія задає версію номінального ВВП; ця стаття задає цільову частку; фінансовий блок розкладає витрати за бюджетом, страховими механізмами, донорами, роботодавцями та приватними витратами.
Цільовий конверт охоплює години індивідуальної терапії та ширший набір послуг: профілактика й психологічна грамотність, підтримка громади й взаємодопомога, первинний скринінг, короткі доказові втручання, психотерапія, психіатричні консультації, медикаменти, кризові служби, мобільні команди, підтримка сімей, професійна реабілітація, підготовка кадрів, супервізія, цифрова інфраструктура, заклади, адміністрування, дослідження та моніторинг і оцінювання.
Витрачена частка ВВП сама по собі не є результатом. Якщо фінансування зростає швидше, ніж система може залучати кадри, це створює черги, короткі курси низької якості або будівлі без команд. Тому кожен річний крок має перевіряти кількість ліцензованих фахівців, практику під наглядом, регіональне охоплення, час очікування, частку завершення, зміну симптомів і функціонування, реагування на кризу та повернення до освіти або праці за вибором людини.
Джерела містять різні оцінки потрібної кількості психологів, терапевтів і психіатрів. Вони не повністю узгоджені між собою, тому стаття не встановлює одну жорстку ціль. Потрібна окрема модель: пакет послуг × кількість людей × кількість контактів на курс ÷ продуктивні клінічні години, з поправкою на супервізію, відпустки, адміністрування, територію та вибуття працівників.
Економічний ефект не слід зводити до твердження «витрати окупляться». ВООЗ оцінює глобальні втрати робочих днів і продуктивності від депресії та тривоги як дуже значні [3]. Модель припускає, що інвестиції на рівні 1–2% ВВП у довгому горизонті можуть компенсувати приблизно 0,5–1% ВВП втрат участі та продуктивності. Це сценарна гіпотеза, а не український показник, перевірений спостереженнями. Першими результатами залишаються безпека, функціонування, здоров’я та якість життя; участь у праці й бюджетний ефект є наступними каналами.
Планування потреб
2026–2028 роки слід планувати навколо «Опора партнерів» з коридором приблизно 1,0–1,5% ВВП із загальним обсягом витрат системи, але фактичне нарощування має залежати від кадрової й інституційної спроможності. «Архіпелаг відновлення» використовується як ціль проєктування для мережі до 2033–2036 років. «Довга мобілізація» є нижнім сценарієм, що показує ціну недофінансування, а не мінімально достатню політику.
Як порахувати фінансовий розрив
Щоб оцінити цільовий обсяг фінансування, номінальний ВВП множать на цільову частку витрат. Формула: цільовий конвертₜ = номінальний ВВПₜ × цільова часткаₜ.
Поточні витрати спочатку збирають з центрального бюджету, НСЗУ, місцевих бюджетів, донорських виплат, страхових і роботодавчих програм, а також витрат домогосподарств та приватного сектору. Після цього віднімають документовані перекриття. Формула: перевірені поточні витратиₜ = усі враховані джерелаₜ − документовані перекриттяₜ.
Фінансовий розрив показує, скільки ще потрібно мобілізувати після перевірки поточних витрат. Формула: фінансовий розривₜ = цільовий конвертₜ − перевірені поточні витратиₜ.
Поки базовий рівень витрат не завершено, цей показник має статус розриву, а не нульового значення або всього цільового конверта.