Втрата описує зміни потоків: зупинене виробництво, невиконані продажі, втрачений експорт, додаткову логістику, дорожчу енергію, відсутні послуги, недоотримані доходи влади й бізнесу, витрати на переміщення та розчищення. Це не запас активів і не майбутня сума відновлення [1].
Торгівля і промисловість мають 232,9 млрд доларів втрат при 19,2 млрд шкоди. Співвідношення показує системний ефект: руйнування енергетичного вузла, доменної печі, складу або логістичного центру блокує оборот і випуск далеко за межами вартості самої будівлі. Проте це не універсальний множник, який можна застосувати до кожного нового об’єкта.
Енергетичні втрати 88,2 млрд включають також пошкоджене обладнання, а й нестачу електроенергії, дорожче аварійне постачання, простої та обмеження для споживачів. НБУ у 2026 році погіршив припущення щодо дефіциту електроенергії з 3% до 6% і знизив прогноз зростання реального ВВП з 2,0% до 1,8%, показуючи макроекономічний передавання, а не оцінюючи кожну атаку окремо [2].
Транспортні втрати 58,9 млрд виникають через пропускну спроможність, обхідні маршрути, довші цикли, дорожче паливо, простої й недоступні території. Відновлений міст може повернути функцію раніше, ніж завершиться весь капітальний проєкт; навпаки, відремонтована будівля станції без живлення чи колії не повертає транспорт послуга.
Людська втрата не вичерпується монетизацією. Смерть, поранення, інвалідність, вимушене переміщення, втрата освіти й психічного здоров’я мають окремі реєстри. Грошова оцінка може підтримувати планування, але не повинна перетворювати людську шкоду на простий компонент ВВП.
Втрата реєстр