НБУ публікує офіційні курси щоденно [1]. Середньорічний курс обчислюється з послідовності денних або періодичних значень, а курс на кінець року є запас-дата спостереження. МВФ наводить для 2025 року середній курс близько 41,7 грн за долар і курс наприкінці року близько 42,4 [2]. Обидва значення правильні для своїх задач.
Курс впливає на імпортні ціни, гривневу вартість валютного боргу, доходи експортерів, баланс банків і купівельну спроможність за кордоном. Але вплив неоднаковий. Компанія з доларовою виручкою та гривневими витратами має іншу експозицію, ніж лікарня, що купує імпортне обладнання, або домогосподарство без валютних активів.
Номінальна девальвація не дорівнює реальній зміні конкурентоспроможності. Реальний ефективний курс враховує валютні курси торговельних партнерів і відносні ціни. Якщо внутрішня інфляція вища, частина номінального послаблення може бути втрачена через подорожчання витрат.
У вересні 1996 року карбованці обмінювалися на гривню за курсом 100 000:1, після чого гривня стала єдиним законним платіжним засобом [3]. Ця реформа створює жорсткий одиниця розрив. Історичні номінальні суми до та після 1996 року не можна поєднувати простим додаванням нулів.
Після 2015 року гнучкіший курс став частиною інфляційного таргетування [4]. Після повномасштабного вторгнення режим знову змінився: фіксація, валютні обмеження, значні інтервенції та поступове повернення керованої гнучкості. Кожний період потребує власного Exchange_ставка_Regime_ID.
Для рішення важливі не прогнози однієї точки, а коридор чутливості (чутливості коридор). Бізнес має тестувати гривневий грошовий потік за кількома курсами, окремо для ціни імпорту, валютного боргу, експортної виручки та запасів. Держава має показувати, як курс впливає на борг, резерви, інфляцію й бюджетні надходження.