Ряд НБУ за BPM6 показує рахунок поточних операцій: +4,25 млрд доларів у 2020 році, −5,46 млрд у 2021-му, +6,20 млрд у 2022-му, −10,78 млрд у 2023-му, −16,90 млрд у 2024-му та −33,42 млрд у 2025 році [1]. Перегляд 2026 року збільшив оцінку дефіцитів 2023–2025 років, тому попередні версії даних зберігаються в реєстрі, а публічний графік використовує останню офіційну версію [5].
Поточний рахунок складається з товарів, послуг, первинних доходів і вторинних доходів [2]. Експорт мінус імпорт товарів є лише одним компонентом. До первинних доходів належать, зокрема, оплата праці й інвестиційний дохід; до вторинних — трансферти без прямого еквівалента.
Профіцит 2022 року виник за умов величезного негативного балансу товарів і послуг. Великі трансферти компенсували торговельний розрив на рівні поточного рахунку [1]. Тому загальний знак рахунку не можна читати без його розкладення.
Після 2023 року імпортна потреба зросла через оборону, енергію, відновлення, споживання і дефіцит внутрішньої пропозиції. Водночас частина експортної потужності була втрачена або обмежена логістикою. Поточний дефіцит може одночасно фінансувати необхідне виживання й майбутній капітал, але також створювати зовнішню залежність.
Фінансовий рахунок показує, як дефіцит фінансується: прямими інвестиціями, кредитами, офіційними позиками, депозитами, іншими потоками та зміною резервних активів. Надходження партнера може з’явитися як фінансування, збільшення боргу або резервів. Воно не стає ВВП у момент переказу.
МВФ прогнозує рахунок поточних операцій близько −11% ВВП у 2026 році [3]. Світовий банк використовував іншу версію прогнозу з більшим дефіцитом [4]. Порівнювати треба відсоток і дату, включення грантові кошти, ціну енергії, припущення про війну й обсяг імпорту.