десятиліття має дві фази. НЕП частково відновлює ринкові стимули, міста і торгівлю, а українізація відкриває простір для культурного й адміністративного розвитку. Наприкінці десятиліття централізація різко посилюється: згортання приватної та кооперативної автономії, хлібозаготівельні кампанії, початок примусової колективізації, підпорядкування інвестицій союзним планам.